У січні 2021 року у Вінниці відкрився новий кризовий центр для мам з дітьми та вагітних жінок. Проживання у центрі безплатне, а жінки можуть отримати правову та психологічну допомогу, певний медичний супровід, догляд та харчування. Далі на vinnychanka.
Організатором кризового центру у Вінниці стала Юлія Дякун. Жінка вже 15 років займається волонтерською діяльністю та протягом цього часу їй неодноразово зустрічались родини, що потребували допомоги, бо не знали куди подітись. Тоді з’явилась ідея створення центру. Треба було переконатись, чи є така необхідність у Вінниці і Юлія написала пост у Фейсбуці. Виявилось, що проблема нагальна. Почали шукати приміщення, знайшли великий будинок приватний.
Перший тиждень роботи кризового центру
Кризовий центр розпочав роботу в одному приміщенні, але вже через чотири дні роботи з’ясувалось, що необхідно шукати нову будівлю, бо там багато було не зробленого, потребувало ремонту, через що жінкам, які й так перебували у стресі, було б дуже зручно там жити.
Новий будинок знайшли швидко й вже на п’ятий день переїжджали, розставляли меблі та одночасно приймали перші родини.
Як отримати допомогу
До кризового центру можна потрапити різними шляхами: зателефонувати Юлії (0678385579) або зв’язатись у соцмережах. За словами жінки, на зв’язку вона залишається завжди, читає всі повідомлення, всюди ходить з телефоном та буквально спить з ним.
Також можна звернутись до соціальних служб, які зв’яжуться з кризовим центром та повідомляють про необхідність допомоги. Таким чином до “Ми поруч” потрапило кілька родин.
Також організація співпрацює з іншими кризовими центрами по всій Україні. Аби при відсутності вільних місць в одному центрі можна було швидко влаштувати родину в інший.
У кризовому центрі жінки проходять реабілітацію разом з психологом. Тут також можна отримати юридичну допомогу і допомогу з пошуком роботи, відновленням професійного фаху або з отриманням нової професії.
Хто може отримати допомогу у кризовому центрі
Переважно у центрі живуть жінки, що стали жертвами домашнього насилля. Але отримати допомогу можуть всі, хто того потребують. Зокрема й жінки, які не зазнали насильства, але через певні обставини опинилися на вулиці або вокзалі.
Приймати родини Юлія почала ще до офіційного початку роботи. За три тижні до планового відкриття до Юлії звернулась жінка, що була переселенкою з Донбасу. Її чоловік залишився там й зрозуміло, що ніякої участі у вихованні доньки не брав. Сама жінка була сиротою і виховувалась у дитячому будинку, тому просити про допомогу не було в кого. Пробувши у центрі три тижні, вона знайшла роботу й пішла. Вона звикла розраховувати лише на себе, тому хотіла все зробити сама та швидше відновитись, бо хвилювалась, що займає чуже місце у центрі.
Але сталося так, що вона не впоралася і знову повернулася до кризового центру. Тоді вони домовились, що жінка пройде реабілітацію, попрацює з психологом, їй допоможуть знайти нормальну роботу і, коли вона буде міцно стояти на ногах, тільки тоді вона зможе рухатись далі самостійно.
Юлія Дякун закликає наголошує, що жінкам варто не боятися та йти з місця, де їх ображають, адже домашнє насильство у будь-якому його прояві не має виправдань. Відмовки проте, що він був п’яний чи це сталося один раз, позбавлені всякого сенсу. Адже насилля буде продовжуватися і може ставати тільки більшим та тяжчим.
В таких ситуаціях необхідно піклуватись тільки про себе. Не потрібно думати, що не хочеться залишати свою квартиру, що сусіди будуть пліткувати за спиною. Тут треба просто забирати документи, дітей і тікати.
