Вишитий рушник завжди був невіддільною частиною українською культури. Він залишався важливою складовою як у повсякденному побуті, так і під час обрядів та ритуалів. Рушник є символом України і зберігає в собі культурну пам’ять про різні періоди її історії, розвитку.
Вінницькі рушники виділяються невеликим розміром, орнаментальними мотивами, кольоровою гамою, складною технікою виконання. Кінцівки, як правило, прикрашені горизонтальними, вертикальними або діагональними смугами геометричного або рослинного орнаменту.
Для вишивання використовувались частіше всього червоно-синя або червоно-чорна кольорова гама, адже для отримання цих відтінків використовувались натуральні барвники. Вишивка займала третину простору полотна. Майстрині клали нитку випуклими рельєфними рядами, утворюючи виразні композиції. Далі на vinnychanka.
Особливості композиції рушника
У вишивці використовують симетричну композиційну побудову. У більшості випадків при роботі вінницькі майстрині рушники прикрашали або окремим орнаментальним візерунком, або двома чи трьома ярусами таких візерунків. Обов’язковою була наявність базової орнаментальної стрічки між краєм полотна та головним візерунком.
При виборі багатоярусного малюнку діяли певні правила. По-перше, на рушниках не зображувалось понад три яруси. Іноді у Вінницькій області зустрічалась більша кількість повторень, але такі роботи вважались порушенням традиції.
По-друге, яруси візерунків розмежовувала орнаментальна стрічка. Вона могла копіювати базову або відрізнятися від неї. Але така стрічка не вишивалась над верхнім ярусом. Її наявність знову могла вказувати про порушення традицій, або свідчити про зміну функціонального призначення — такі рушники використовувались у поховальних обрядах.
По-третє, розмежувальні стрічки мали здебільшого горизонтальне положення. Зустрічались й вертикальні, проте вони використовувались рідше.
Розмежувальні стрічки зазвичай утворювались від повторення простих геометричних елементів, наприклад, квадратів, кривульок, зірок, безконечників, створюючи візуальний ритм орнаменту.
Символіка вінницького рушника
Дерево символізує бачення світу. В первісній і народній культурі зазначалось, що світове дерево росте в центрі землі та складається з трьох ярусів: коріння складає нижній світ, верхівка, яка сягає неба утворює верхній світ, а поміж ними — середній, де живуть люди.
Восьмикутна зірка часто зображується у вигляді одинокої зірки, групи зірок та у вигляді маленьких зірок як орнаментальний елемент. Цей символ є втіленням життєдайної сили. Часто така зірка вишивалась разом зі світовим деревом. Культурологи трактують таке поєднання як джерело нового дерева (роду). Часто восьмикутна зірка знаходилась в оточенні малих зірочок або інших фігурок, що підкреслювали її велич.
Хрест є одним з найдавніших елементів та має багато трактувань, одне з яких символізувало поділ світу на чотири сторони. Хрести використовувались як у головному, так і розмежувальному орнаменті. Прямий хрест часто поєднували з косим хрестом, що могло виражати єдність чоловічого та жіночого першооснов.
Ромб символізує жіночий початок, плодючість, а також багатство, достаток і добробут. До речі, знаряддя українських хліборобів для обробки землі — борона, має форму ромба. Цю фігуру зображували на весільних рушниках та на весільному одязі. Вишиту ромбами сорочку вагітна жінка мала носити аж до народження дитини, оскільки цей елемент слугував сильним оберегом.
Антропоморфні образи можна поділити чітко впізнавані фігури людей, схематичне зображення, та образи які фактично позбавлені людських рис, про їх наявність можна здогадуватися лише з контексту. Так рушник, де вишиті дівчата у хороводі надавався старшій дружці на весіллі, коли вонп запрошувала гостей до столу.
