Вишиванки. Як розпізнати орнамент, що притаманний Вінниччині

Вишиванка – невід’ємний атрибут кожного українця. Вишиванку одягають на сімейні свята (весілля, дні народження, хрестини) і на державні свята, такі, як наприклад День Незалежності України, День Прапора. Третій четвер травня починаючи з 2006 року офіційно називають святом Дня Вишиванки. На честь даного свята в Україні влаштовують паради вишиванок, виставки та різноманітні святкування для виділення головної героїні свята. Далі на vinnychanka.

Вишиванка – (в народі вишита сорочка) назва української та білоруської прикрашеної орнаментованої вишивкою сорочки. Ключове слово “орнаментованої вишивки”, чому воно ключове, зрозумієте далі в статті.

Більшість вишиванок, що зустрічаються нам в магазинах, мова йде про сорочки та плаття, на яких зображені різноманітні зображення та символи: квіти, листя, тварини, колоски, не є вишиванками. 

Брокарівська вишивка

Генріх Брокард із своєю дружиною в кінці ХІХ ст. придумали геніальний рекламний хіт: замотати мило, яке коштувало 1 копійку в папір на якому було надруковано вишивку та логотип компанії. Схема вишивки була гарною та цікавою і дуже відрізнялась від орнаментальної, адже зображались люди, тварини, рослини. Цікаві та оригінальні зображення, які відрізнялись від звичних тоді орнаментів. Завдяки такому трюку даний стиль вишивки розповсюдився по Центральній і Південній Україні дуже швидко. Стиль вишивки назвали брокардівським. Саме тому на сучасних вишиванках найчастіше зустрічається не орнаментний малюнок а брокарівська вишивка. Про це повідомляє  сайт etnoxata.com.ua.

Чи знали, ви, що, відома нам техніка вишивки – хрестик не застосовувалась на орнаментованих вишитих сорочках до ХІХ століття?

В статті ми продовжимо розповідь саме про орнамент, який був характерний саме для жителів Вінниччини. Вишиванка, яка відрізняла жителя Вінниччини від жителів інших регіонів України. Своєрідний код, індекс або адреса, яку зображували на одязі.

Техніка вишивання

Орнаментна вишивка, яка характерна для Вінницької області славиться складними техніками: 

  • низь;
  • поверхниця;
  • кафасор;
  • лиштва;
  • вирізування;
  • мережка “шабак”.

Майже кожне село Вінниччини. періоду ХІХ століття, мало свою характерну специфіку та набір символів в орнаменті. Чітко стилі кожного села не виділялися і постійно змінювались. Походження Подільського стилю вишивки дуже давнє. Відомий дослідник А. Петрусевич згадує в своїх мемуарах:

“На подольские вышивки оказало влияние византийское и болгарское вышивание, на котором, в свою очередь, отразилось античное греческое искусство”. Про це повідомляє vishivanka.net.

Техніка виконання певних орнаментів потребує особливої уваги. Розглянемо на прикладі низь. Низь – характерний для вишиванки шов та шиється з середини тобто знизу (що дало назв у техніці). Даною технікою створюють чіткі та геометричні узори на противагу ламаним, що характерні для вишивки хрестиком.

Специфіка техніки полягає у тому, полотно вивертається внутрішньою стороною, нитка закріплюється в правому верхньому кутку. Вишивка має напрямок з гори до низу. Спрямовують нитку між двома нитками основи до низу. Кількість узорів, що створено даною технікою не парне: 1, 3, 5. Підходячи до кінця узору голку повертають до гори і продовжують згідно схеми. При вишиванні технікою низь, полотно не обертають, а шиють почергово зверху донизу, знизу до верху. Нитку намагаються не затягувати, щоб вишивка була опуклою.

Під час вишивання даною технікою потрібно дуже уважно порахувати кількість ниток тканини перших декілька рядів. Потім буде легше.

З лиця тканини виходить однобарвне або багатобарвне шиття, яке заповнюють технікою гладь, ретязь, настил.

Техніка низь в свою чергу поділяється на види:

  • проста низь (описана вище);
  • замкова низь (застосовують при бажанні густо покрити тканину ниткою, відрізняється від простої тим, щоб виконати один стібок потрібно починати з 7 ниток, набирають 4 титки, потім повертаються по ще 4 нитки, попередні нитки затягуються утворюючи замок, замки розташовуються так, шо утворюють чіткий орнамент);
  • низинка подвійна (кожен вертикальний рядок повторюється двічі, якщо горизонтальний – також повторюється двічі);

Напрямки вишивання низі:

  • поперечна низь (вишивають поперек узору, почергово то вверх то вниз, вишивальна нитка кладеться паралельно ниткам основи, найчастіше такою технікою вишиті вставки сорочок);
  • поздовжня низь (вишивають вздовж узору, горизонтально, вишивальна нитка кладеться паралельно ниткам піткання, даною технікою виконують пазухи сорочок).

Техніки поверхниця та кафасор. В деяких джерелах зустрічається, що поверхниця і кафасор – це одна техніка, яка має дві назви. Хоча різниця є і вона суттєва. Техніки самостійно не використовувались, а завжди були частиною композиції. Цими техніками можна створювати виключно геометричні орнаменти. Спробуємо розібратись в різниці.

Поверхниця – техніка при якій стібки тільки паралельні, тільки з напрямком в гору. Поверхню вишивають з низу до верху та зліва на право.

Кафасор – техніка вишивки, яка вишивається з права наліво і знизу догори. В кафасорі більша щільність вишивки ніж в поверхниці.

Отже, різниця в напрямку шиття та щільності вишивки.

Лиштва, техніка відноситься до швів, які покривають тканину не суцільно. Стібки наносяться на тканину через певну кількість паралельних ниток основи. Техніка схожа на розрахункову гладь.

Вирізування, техніка, яка нагадує прозорий рахунковий шов та поєднує в собі настил стібків та вирізаної тканини. Лицьова сторона даної техніки після виконання нагадує вишиті квадратики з вирізаними серединками.

Мережка “шабак”, техніка, яка формується шляхом витягування горизонтальних ниток з тканини та формування візерунку шляхом затягування ниток за завчасно створеною схемою.

Різниця між вишитою сорочкою наших предків та вишиванкою, як ви помітили колосальна. Орнаментальна вишивка на вишиванках зустрічається рідко. Адже виглядає не так багато та ефектно, ніж брокарівська.

Символи на вишитій сорочці

Справжні поціновувачі вишиванки, а саме вишитої сорочки, звертають увагу, на орнамент. Символи, що зображали на вишитій сорочці могли розповісти про людину доволі чітку інформацію.

Розглянемо основні символи, що зображували на вишиванках Вінниччини.

  • Родове дерево дерево життя). Зображення дерева з корінням (минуле), стовбур (сучасне), кроно (майбутнє). В символі закладено єднання трьох світів, роду, продовження життя;
  • Ромби (засіяні поля). Символ плодючості. Одяг з даними символами створювали для молодят і для вагітної, як оберіг;
  • хрест (символи чоловічого та жіночого начала). Зображався як оберіг від злих духів, також означає гармонію між чотирма стихіями (вогонь, вода, земля, повітря).

Про це нам повідомляє сайт uamodna.com

Жіночі та чоловічі вишиті сорочки

Вишиті сорочки ділились на жіночі та чоловічі. Для жіночих вишиванок характерними були “водні символи”: вода, місяць, калина. Чоловічі вишиванки оздоблювали “прямими”символами: прямий хрест, хміль, дух, виноград.

Колір теж мав велику роль. Колір вишиванки жінки та дівчини відрізнявся.

Молоді дівчата носили вишиванки вишиті червоним кольором. Чим старша жінка – тим скромнішими мають бути узори на її сорочці. Чорний колір у вишивці символізує землю і мудрість.(про це нам повідомляє сайт vlasno.info.

Ми намагалися донести якомога більше інформації та секретів про вишиванку, що створювали на землях Вінниччини. Бажаємо кожному підібрати для себе вишиту сорочку – оберіг, яка буде оберігати і наповнювати позитивною енергією власника.

.,.,.,.