Майже у кожної сучасної людини існує сторінка в соціальних мережах, яка може мати як корисний вплив, так і мати негативні наслідки. Стикання з неправдивою, неповною чи не своєчасною інформацією може спричинити шкоду не тільки в віртуальному світі, а й в реальному. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вінницька психологиня Анна Катрук у статті розповіла, як захистити дітей в соцмережах. Далі на vinnychanka.info.
Як правильно зареєструвати акаунт дитини
У більшості соцмереж зареєструватися можна лише з певного віку, зазвичай із тринадцяти років. Хоча вінницька психологиня Анна Катрук зазначає, що за домовленістю з батьками та їх наглядом створити особисту сторінку можна вже в 8-10 років. Головне, щоб у цей час дитина могла самостійно прочитати текст та зрозуміти сенс написаного. Адже все, що вже відоме та звичне дорослим, може становити загрозу для дітей.
Також необхідно пояснити, що соціальні мережі є місцем, де можуть реєструватись абсолютно різні люди, як хороші, так ті, що мають погані наміри. Тому, якщо раніше треба було розмовляти з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то з появою інтернету у нашому житті має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в мережах. Слід розказати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.
Слід пояснити дитині, що не слід ділитись в інтернеті інформацією про адресу будинку, номер телефону чи про те, що дитина перебуває одна вдома. Не можна зустрічатись з людиною, з якою знайомі тільки віртуально. Розповісти дитині про слова-маркери і фрази-маркери та навчити про їх наявність казати батькам.
Дорослим необхідно пам’ятати й про власну поведінку в інтернеті. Не слід викладати до мережі особисту інформацію, оголені фото, дописи з алкоголем, сигаретами тощо. Адже діти все помічають та можуть почати наслідувати, аби здаватись таким же “крутим”, як дорослі.
Що таке фрази-маркери
Вінницька психологиня Анна Катрук розповідає, що шахраї та злочинці в інтернеті частіше користуються дитячою довірливістю та наївністю. Вони можуть попросити про допомогу, розказуючи, що самі мають дитину ровесника, та просять порад. Після встановлення контакт вони перемикаються на інші теми, щоб досягти своєї мети.
До найпоширеніших негативних явищ належать кібербулінг, грумінг (входження в довіру до дитини з метою маніпуляції та сексуального насильства), фішинг (метою є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів) та кардинг (шахрайство з використанням банківської картки).
Ще однією з небезпечних тем є наявність суїцидальних груп. Наприклад, синій кит, який отримав популярність та широкий розголос у 2015-2016 роках. Адміністратори закликали до таємності, щоб дитина нікому не розказувала, в іншому випадку вдавались до шантажу. В такій ситуації батькам необхідно донести дитині, що з будь-якими проблемами вона може звернутись до них по допомогу, а все, що є таємним може бути незаконним.
Як побудувати довірливі стосунки
Отже, аби дитина залишалась в безпеці під час перебування у соціальних мережах, необхідно мати довіру у відносинах з нею. Для цього необхідно більше часу проводити разом, говорити та проявляти почуття любові, щоб дати дітям розуміння, що вони є важливими для Вас.
Анна Катрук радить дорослим іноді переглядати сторінку дитини у соціальних мережах, звертаючи увагу на коло спілкування, на кого підписана та кому залишає вподобайки. Водночас це не має робитись постійно. При цьому не слід залазити в переписки, що може підірвати довіру. Також Анна звертає увагу, що не слід критично реагувати на лайку чи зухвалі фото, адже вони є певним способом самовираження. Засудження такої поведінки також може призвести до втрати довіри.
