У Вінниці, до першої хвилі зміни назв, вулиці мали імена людей, що були відомі в радянському союзі. Інколи до нашого міста ніякого відношення не мали та не були у Вінниці. У 2016 році відбулось часткове перейменування. Навесні 2022 року було відкрито список вулиць, провулків та проздів, за пропозиціями вінничан по зміні назв. Далі на vinnychanka.
Переіменування вулиць у Вінниці призводить до запитань: чому саме в честь цієї людини названа конкретна вулиця? Ми поцікавились, які нові назви та хто ті люди, що стоять за іменами та уже назвами вулиць. В статті ми розібрали також пропозиції вінничан. Стаття присвячена саме жіночим іменам, закарбованим у назвах вулиць Вінниці.
Марія Гавриш
Вулиця Марії Гавриш знаходиться в мікрорайоні П’ятничани. Починається на перехресті з вулицею Івана Богуна. Розділяється на дві гілки: одна гілка закінчується перехрестям з вулицею Ольги Кобилянськоі, інша гілка закінчується тупиком. На цій вулиці народилася Марія Гавриш.
Гавриш Марія Федорівна радянська плавчиня, учасниця Олімпійських ігор, народилась 12 червня 1931 року у Вінниці. Починала свою кар’єру плавчині у Вінниці.
Основні досягнення Марії Гавриш:
- 13 разів ставала чемпіонкою СРСР на дистанції 100, 200 та 400 м брасом та естафети;
- 3 срібні медалі на 100 та 200 м брасом;
- рекордсменка України;
- 19 кратна рекордсменка СРСР на дистанціях 100 та 200 м брасом, 100 м батерфляєм;
- у 1952 році учасниця Олімпійських ігор, посіла 6 місце у плаванні на 200 м брасом;
- майстер спорту СРСР;
- учасниця ветеранських змагань, рекордсменка.
Останні роки свого життя прожила у Києві. Померла у 2001 році.
Марія Литвиненко – Вольгемут
Вулиця імені Марії Литвиненко починається від перехрестя з вулицею М.І.Пирогова (біля ринку Урожай). Вулиця має багато гілок і тупиків, закінчується на перехресті з вулицею Князів Коріатовичів.
Марія Литвиненко – Вольгемут – оперна співачка України та СРСР, педагогиня, Народна артистка УРСР та СРСР. Виступала на оперних сценах Києва, Харкова, Вінниці. Створила понад 70 образів до п’єс С. Гулака – Артемовського, М. Лисенка, К. Данькевича, П. Чайковського, Д. Верді, Д. Пуччіні. В 1920-1922 рр. проживала у Вінниці де працювала у народній опері та була викладачем у Вінницькій народній консерваторії.
Тетяна Кошиць
Вулиці, яка мала ім’я Валентини Терешкової, на Вінницьких Хуторах, змінили назву в честь Тетяни Кошиць, яка народилася на цій вулиці.
Тетяна Омелянівна Кошиць народилися 25 січня 1892 року у Вінниці. Українська громадська діячка, співачка сопрано, диригент, етнограф.Закінчивши гімназію у Вінниці переїхала до Києва. Співала в хорі Олександра Кошиця. Разом із хором гастролювали по Європі та Америці. Надавала консультації по відтворенню побутово-звичаєвої сфери для зйомки фільму “Маруся” (за п’єсою “Ой не ходи Грицю та й на вечорниці”), що був озвучений хором Олександра Кошиця. Спочатку жили в Нью-Йорку, потім переїхали до Канади. Тетяна Омелянівна у Вінніпегу була завідувачкою архіву, бібліотеки та музею Осередку української культури та освіти. Популяризувала мелодію “Щедрика”.
Наступні відомі імена можуть невдовзі з’явитися на карті Вінниці.
Раїса Панасюк
Вулицю Ширшова (починається від перехрестя з вулицею Фрунзе та закінчується на перехресті з вулицею Стеценка) пропонують назвати на честь Раїси Панасюк.
Панасюк Раїса Василівна – українська громадська діячка.
Народиласьу 1973 році в с. Оситча Хмільницького району Вінницької області. З раннього дитинства перебувала на візку. Реалізувала та відстояла ряд проектів для підтримки та адаптації осіб з інвалідністю.
- очолювала міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями “Гармонія” (після смерті ім’я Раїси Василівни присвоєно центру);
- почесна громадянка міста Вінниця – 2017 р.;
- Урядовий уповноважений з прав людей з інвалідністю – 2017 р.;
- Заслужений працівник соціальної сфери України -2017 р.
Померла від наслідків важкої онкології.
Олена Теліга
Вулицю Писарева (починається з перехрестя Писарева – Хмельницьке шосе, закінчується наперехрест із вулицею Миколи Амосова) пропонують переіменувати у вулицю Олени Теліги.
Олена Іванівна Теліга – поетеса, українська громадська діячка, публіцистика, літературний критик, діячка ОУН.
Олена Теліга боролась за незалежність України у ХХ столітті. Мати Олени Теліги була уродженкою Поділля. Боролась за українську державність спочатку перебуваючи у Польщі. Переїхавши до Києва підтримувала побратимів з ОУН. За активну громадську діяльність була заарештована разом із чоловіком, німцями. Подальша доля невідома. За припущеннями розстріляна разом із чоловіком під час масового геноциду у Бабиному Яру.
Настя Присяжнюк
Вулиця Галини Морозової (знаходиться в мікрорайоні Бучми) пропонують переіменувати в честь Насті Присяжнюк. Починається вулиця від Т-подібного перехрестя з вулицею Чумацька. Закінчується на перехресті з вулицею Войцехівського.
Присяжнюк Настя Андріанівна народилася 1894 року у Погребищі (на той момент Київської губернії, сьогодні Вінницька область). Фолькльористка, краєзнавець, педагог.
Багато років працювала вчителем.
За свою краєзнавчу діяльність зібрала та записала:
- 6000 народних пісень;
- 6100 народних прислів’їв та приказок;
- 125 плачів та голосінь;
- 4600 казок, бувальщин та переповідок.
Майже всі записи стали надбанням Академії наук України.
Книги Насті Присяжнюк:
- “Пісні Поділля”- 1976 р.;
- “Колядки та щедрівки”- 1969 р.;
- “Жартівливі пісні” – 1967 р.;
- “Танцювальні пісні” – 1978 р;
- “Українське весілля в Погребищі – сучасне і колишнє” (монографія).
Репресована за любов до української пісні.
Марія Приймаченко
Вулицю Покришкіна (знаходиться в районі Старе місто і починається від перехрестя з Дубовецьким проїздом та закінчується перехрестям з вулицею Кривоноса) пропонують переіменувати на честь Марії Приймаченко.
Марія Олександрівна Примаченко – українська народна художниця у сфері так званого “наївного мистецтва”.
- лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка;
- заслужений діяч мистецтв УРСР;
- авторка понад 800 картин, 650 з яких, зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.
Майстриня сприймала світ як вічну казку, що і відтворювала в своїх картинах.
Тетяна Яблонська
Вулицю Макаренка, що знаходиться в районі Старе Місто (починається від перехрестя з вулицею Одеська і закінчується на перехресті з вулицею Івана Федорова) запропоновано переіменувати на вулицю Тетяни Яблонської.
Тетяна Нилівна Яблонська:
- українська художниця, живописниця, професорка;
- лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка;
- Героїня України у 2001 р;
- депутатка Верховної Ради УРСР;
Працюючи в с. Летава Чемеровецького району написала свою найвідомішу та найбільшу картину “Хліб”.
Імена жінок, що закарбовані та будуть зустрічатись нам в адресах та назвах вулиці підібрані не випадково. Відомі жінки, вінничанки, подолянки зробили чимало для мистецтва, культури та громадськості сьогодення. Вшанування великих досягнень цих жінок , а саме присвоєнням вулицям їх імен – подяка та пам’ять про них. Жителі та гості міста звикнуть до нових назв та імен та будуть цікавитись історією рідного краю, якщо в назвах вулиць будуть відомі українці.