Ляля Ратушна народилась 09 січня 1921 року у родині педагогів у Тиврові. Ймовірний батько – Ратушний Степан Артемович, якого розстріляли більшовики 1920 року. Він так і не побачив свою дочку, яка з’явилася на світ протягом місяця. Ляля з мамою переїхала до Вінниці. Тут закінчила школу, де працювала також її мати секретарем та викладала українську мову у молодших класах. Згодом дівчина вступила до університету у москві, де її та весь світ зненацька застала Друга світова війна. Далі на vinnychanka.
Як дівчина потрапила на фронт
З перших днів війни Ляля подала прохання відправити її на фронт, але отримала відмову. У вересні дівчина таки змогла потрапити у 8-му Червонопресненську дивізію. Ратушна була санінструктором. В першому бою вона потрапила у полон, з якого намагалась втекти кілька разів. У листопаді їй таки вдалось та надалі чекав довгий шлях до Вінниці, що перебувала в облозі. Дісталась міста в лютому 1942 року.
Перші підпільні справи
Після полону Ляля через шкільного знайомого зв’язалась із підпільною партійною організацією, яку очолював Іван Бевз під псевдонімом “Азовський”. Штаб-квартира розмістилася на Замості в приміщенні бібліотеки ім. Крупської.
Уже навесні 1942 р. підпільники здійснили декілька досить вдалих операцій: організували одночасно втечу 26 військовополонених з м’ясокомбінату, вивели з ладу станції водопостачання, спалили продовольчі склади і млин. В цей час було вбито офіцера СС та направлено для потреб армії 570 гвинтівок, 3 кулемети, 82 автомати, а також звільнено близькоо тисячі військовополонених з концтаборів.
Як чудова креслярка, Ляля займалась копіюванням бланків і печаток для виготовлення фальшивих документів, що були потрібні для звільнення людей, яких мали вивезти на примусові роботи до Німеччини, військовополонених та уникнення арештів.
Дівчина також займалась й розвідницькою діяльністю за наказами, вона переносила до партизанських загонів зброю, шрифти, документи та листівки. Серед своїх її прозвали “зіронькою”.
Володіння німецькою мовою дало змогу Лялі ходити в табір радянських військовополонених, та звільнити кілької полонених.
Арешт Лялі Ратушної
У липні 1942 року гестапо викрило підпільну організацію, внаслідок чого більшість її учасників було розстріляно включно з самим Бевзом. Саму Лялю Ратушну арештували, довгий час тримали у в’язниці для сурових допитів. Згодом її відправили до концентраційного табору у Гнівані. У травні 1943 року вона звільнилась. За однією версією її випустили, за іншою — вона втекла.
Врешті решт Ляля продовжила підпільницьку діяльність. Новим організаційним центром антинацистського опору стала друкарня “Україна”, до якої приєдналась й Ратушна. Паралельно продовжувала створювати підроблені документи, переправляти людей й надавати інформацію та зброю до партизанам.
Працювати необхідно було дуже обережно, адже поблизу розташовувалась ставка “Вервольф”, біля села Черепашинці був штабний комплекс повітряних сил рейху , у Вороновиці – німецька розвідшкола під керівництвом Галена. Крім цих великих об’єктів, які надійно охороняли, були ще й дрібні. Таємна діяльність друкарні продовжувалась до повного звільнення Вінниці. За цей час було надруковано і поширено близько 70 тисяч листівок.
Загибель Лялі Ратушної
На жаль партизанка не застала дня перемоги. 19 березня 1944 року під час деокупації Вінниці, вона загинула за загадкових обставин. Прихильники однієї версії вважають, що Лялю Ратушну вбила людина, яка боялася викриття у співпраці з окупаційним режимом. Інші розглядають варіант нещасного випадку, у якому смерть настала внаслідок поранення осколком розірваного артснаряду чи авіабомби.
